Характеристики лісового фонду Дубровицького лісгоспу

Відповідно до матеріалів останнього базового лісовпорядкування проведеного в 2009 р лісгосп має наступні основні таксаційні показники:

Площа лісгоспу: 54161,0га

з них:

  • вкриті лісовою рослинністю землі: 43275га (80%);
  • не вкриті лісового рослинністю землі: 10886га (20%);

в тому числі:

  • незімкнуті лісові культури: 1134га (2%);
  • зруби: 244 га (0,45%)
  • галявини: 187га (0,35%)
  • шляхи, просіки: 1408га (2,6%)
  • болота: 7535га (13,9%)
  • інші землі: 378га (0,7%)

Поділ площі за панівними породами:
 сосна звичайна: 28129га (65%)
 вільха чорна: 3765га (8,7%)
 береза: 8871га (20,5%)
 дуб звичайний: 2207га (5,1%)
 інші породи: 303га (0,7%)

Поділ площі лісгоспу за групами віку:
 молодняки: 12247га (28,3%)
 середньовікові: 24926га (57,6%)
 пристигаючі: 4240га (9,8%)
 стиглі: 1862га (4,3%)

Середні таксаційні показники:
 вік: 45 років
 бонітет: 1,7
 повнота: 0,69
 запас на 1га вкритих ліс. росл. земель: 167м3
 середній приріс: 3,7м3/га
Процент використання приросту становить32,5% при загальному прирості в рік 160,1 тис м3.

Розрахункова по головному користуванню: 24050 м3:
з них:
 по хвойному господарству: 22220 м3;
 по м’яколистяному: 1830 м3;

в тому числі:
 по березі: 660 м3;
 по вільсі: 1170 м3.
Середній запас на 1га по головному користуванню: 251 м3;
в тому числі:
 по сосні: 255 м3;
 по березі: 204 м3;
 по вільсі: 221 м3.
Розрахункова по рубках догляду:
 Освітлення: 50га-190м3 або з вибіркою 3,8 м3/га;
 Прочищення: 80га-440м3 або з вибіркою 5,5 м3/га;
 Прорідження: 121га-1260м3 або з вибіркою 10,5 м3/га;
 Прохідна рубка: 80га-1080 м3 або з вибіркою 13,5 м3/га.

Інші види рубок пов’язані з веденням лісового господарства:
 Санітарні вибіркові рубки: 270га-2560м3 або 9,5 м3/га;
 Суцільні санітарні рубки: 145га-26079м3;
 Розрубка квартальних просік: 2км;
 Розрубка протипожежних розривів: 3км;
 Розрубка лісовозних доріг: 2км;
 Реконструктивні рубки: 2га;
 Очистка лісу від захаращення: 300га-1300м3 або 4,3 м3/га.

Майже 70 відсотків лісопокритих площ складають хвойні насадження, ліси особливо багаті на травянисті рослини. Поряд з мохами, папоротями, хвощами, плаунами тут росте велика кількість квіткових рослин різних родин та родів.
Ліси лісгоспу віднесено до лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення — 7803,4 га, рекреаційно-оздоровчих лісів — 770,8 га, захисних лісів — 1299,0 га, експлуатаційних лісів — 44210,6 га. Існуючий поділ лісів на категорії приведено згідно Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затверджених постановою КМ України від 16.04.07 р. № 733.
На сьогодні природно-заповідний фонд підприємства налічує такі об’єким:
 Державне заповідне урочище місцевого значення «Поліська діброва» Дубровицького лісництва – 26,0га
 Пам’ятка природи місцевого значення «Трипутнянський парк» Трипутнянського лісництва – 3,0га
 Заказник загальнодержавного значення «Золотинський» Лісівського лісництва – 969,0га
 Заказник загальнодержавного значення «Золотинський» Літвицького лісництва – 589,0га
 Заказник місцевого значення «Літвицький» Літвицького лісництва – 77,4га
 Заказник місцевого значення «Великоозерянський» Будимельського лісництва – 374,0га
 Заказник місцевого значення «Великоозерянський» Черменського лісництва – 3405,0га
 Заказник місцевого значення «Великоозерянський» Озерянського лісництва – 2332,0га

Угіддя Дубровицького лісгоспу, а конкретніше, найунікальніші з них, ввійшли до складу Всеукраїнського біологічного заповідника, який утворено в 1999 році Указом Президента України. Це стосується насамперед найбільшого в Україні болотного масиву Перебродівській на території Будимлянського та Перебродівського лісництв, який є частиною одного з найбільших в Європі болотного масиву Піддубиче. Масив Переброди — це болото, що переривається смугами суходолів. Зі східної сторони прилягає і межує з Рівненським природним заповідником, а на заході — прилягає до річки Золотуха, яка впадає в річку Льва. Цей масив має рідкісний для України перефірійно-оліготрофний хід розвитку, який починається з перефірії і якому на сучасному етапі характерний мезотрофний , місцями оліготрофний характер. Масив Перебороди входить до басейну Горині, межиріччя річок Льви та Ствиги. По масиву протікає річка Льва, яка є притокою річки Горинь. На території цього масиву між селами Переброди і Старе Село розміщуються штучні водойми, створені для риборозведення.
Це єдиний в Україні болотний масив такого типу, на якому збереглася повністю в природному стані рослинність. Тут поширені асоціації, характерні для Прибалтики і Білорусії, з великими запасами журавлин, серед них рідкісної — журавлини дрібноплідної. Є багато видів рослин занесених до Червоної книги України. Шлейфи болотяних масивів є акумуляторами вологи, стабілізаторами клімату, регуляторами грунтових вод, водного режиму річок та озер.
Тут гніздиться 10 видів птахів, занесених до “Червоної книги України”. Масив багатий різновидами фауни та рідкісними угрупуваннями. Серед них такі (відповідно до останнього обстеження проведеного в зимку 2016 року):
– підорлик великий (Aquila clanga) заселене гніздо, Перебродівське л-во кв. 24 вид 3, вивелося одне пташеня, вид занесений до Червоної книги України, додатків № 2 Бернської, № 1, 2 Бонської та Вашингтонської конвенцій. Глобально вразливий вид за критеріями Міжнародного союзу охорони природи (МСОП);
– орлан-білохвіст (.Haliaeetus albicilla) заселене гніздо, Перебродівське л- во кв. 30, вид. 8, вивелося 2 пташеняти, вид занесений до Червоної книги України, додатків № 2 Бернської, № 1, 2 Бонської та Вашингтонської конвенцій;
– орябок (Tetrastes bonasia) у гніздовий період (травень) пара птахів, Перебродівське л-во кв. 50 вид. 1, вид занесений до Червоної книги України, додатку № 3 Бернської конвенції;
– сова бородата (Strix nebulosa) зеселені гнізда у Перебродівському л-ві кв. 41, вид. 8 (2 пташенят), кв. 41, вид. 4 (2 пташенят), кв. 46, вид. 19/20 (2 пташенят), вид занесений до Червоної книги України, додатків № 2 Бернської та Вашингтонської конвенцій;
– журавель сірий (Grus grus) гніздова пара (травень 2015) у Перебродівському л-ві кв. 35, вид. 4, вид занесений до Червоної книги України, додатків № 2 Бернської, №1,2 Бонської та Вашингтонської конвенцій. Та інші.
Урочище Сира Погоня, яке розташоване на південь від масиву Переброди, є відокремленим урочищем болотного масиву Кремінне на межиріччі Льви та Ствиги в прадолині Стир-Словечно. Серед всіх урочищ масива Кремінне Сира Погоня досягла найвищого ступеня розвитку. Болото являє собою рідкісний болотний ландшафт із горбасто-можачним комплексом, єдиний на території України. Такі комплекси характерні для більш північних підтайгових та тайгових регіонів.
Гордість дубровичан — високопродуктивні сосново-ялинові ліси заказників місцевого значення “Літвицький”, “Церковна дача”.Історія останнього бере свій початок з далекого 1907 року. Ліс, який ріс на території нинішнього 8-го кварталу Бережницького лісництва, належав тоді місцевій церкві. Того року приїхав до Бережниці новий священик. Людиною він був освіченою, культурною, до того ж неординарною, хоча б тому, що вирішив побудувати тут новий храм. Як відомо, на той час на Поліссі основним будівельним матеріалом була деревина. Саме з неї вирішили зводити культовий заклад. У церковному лісі бережницькі селяни толокою заготовляли деревину, вручну виготовляли з неї різної форми балки, бруси та дошки, які пішли на зведення храму. Інша частина лісу була продана, а виручені кошти пішли на його оздоблення.
Через два роки на Різдво Богородиці церкву освятили. Храм видався на славу. Він і нині прикрашає центр Бережниці. Недаремно у 1995 році цей культовий заклад занесений до Українського реєстру визначних пам’яток архітектури.
Та повернемось до лісу. Вирізали його тоді чимало, на 28 га. Але відразу селяни вдруге посадили новий ліс. А вже пізніше, у наш час, це урочище назвали Церковною дачею.
Тепер це генетичний резерват. Склад насадження різнобарвний: 95 відсотків сосни, решта листяні породи, зокрема в підрості є дуб. Середня висота дерев сягає 29 м, а середній діаметр стовбурів складає 30 см. Цікаво, що на території Церковної дачі виріс один справжній релікт — сосна плюсова, яка занесена до Державного реєстру. Висота цього велета 34 м, а діаметр стовбура 44 см. Між іншим, сюди дуже часто навідуються науковці зі Львова та Києва. До речі, один з них навіть захистив кандидатську десертацію на матеріалі саме цього заповідника.
Розповідь про Церковну дачу буде не повною, коли не розповісти і про те, що тут, крім лісу, росте багато рослин, плоди яких містять набагато більше, ніж рослини з інших місць вітамінів, цукру, олії, кислот і мають високі смакові якості, це зокрема, суниці, чорниці, брусниці, малина, ожина, горобина, черемха, ліщина та інше. Росте тут і велика кількість різноманітних грибів. А ще тут більш, ніж в інших місцях, гніздяться птахи, водяться звіри.
В цілому обєкти природно-заповідного фонду підприємства розміщені на площі 7775,4 га, лісів переданих в тимчасове довгострокове користування в лісгоспі немає.
Взимку 2016 р. спільно із співробітниками Державного природознавчого музею НАН України (м. Львів), Львівського національного університету ім І. Франка під час виконання міжнародного проекту «Водно-болотні угіддя і ліси – охорона чорного лелеки та місць його проживання в прикордонних районах України та Білорусі» здійснено пошуки гнізд лелеки чорного (Ciconia nigra) у Залузькому та Озерському лісництвах в результаті обстежень виявлено 12 гнізд, з них 8 у Озерському та 4 в Залузькому лісництвах, детальніше про розміщення гнізд далі:
Озерське л-во, гнізда у кв. 59, вид. 8, кв. 11, вид. 13, кв. 11, вид. 12, кв. 76, вид. 5, кв. 2, вид. 18, кв. 72, вид. 16, кв. 12, вид. 8, кв. 8, вид. 16.
Залузьке л-во, гнізда у кв. кв. 48, вид. 3, кв. 12, вид. 47, кв. 58, вид. 19, кв. 62, вид. ІЗ.
При виконанні вище зазначеного проекту у період червня 2015 року здійснено кільцювання пташенят лелеки чорного в лісництвах лісового господарства, де були відмічені заселені гнізда у Будимлянському (кв. 14, вид. 20/16, вивелось 3 пташенят), Бережницькому (кв. 30, вид. 51, вивелось З пташенят), Дубровицькому (кв. 93, вид. 16, вивелось 3 пташенят) лісництвах. Лелека чорний занесений до Червоної книги України, додатків № 2 Бернської, Бонської та Вашингтонської конвенцій.
Територія лісгоспу використовується також для потреб мисливського господарства. Мисливські угіддя закріплені рішенням обласної ради від 23.05.2008 року. За ДП “Дубровицьке ЛГ” закріплено Лісівське, Літвицьке і Дубровицьке лісництва, крім кварталів 71-88 Літвицького лісництва, які залишені в резерві. До угідь Дубровицького УТМР відноситься територія Трипутнянського і Бережницького лісництв, до угідь мисливського господарства ТОВ “Залужжя” відносяться Залузьке, а до мисливського господарства «Джерело» – Озерське і Черменське лісництва.
Дубровицький лісгоспзаг переіменовано на Дубровицький держлісгосп (наказ Міністерства лісового господарства України №133 від 31 листопада 1991 року та Дубровицький держлісгосп переіменовано на Державне підприємство «Дубровицьке лісове господарство» Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства (наказ №260 Держкомітету від 28.03.2005 року).